1 июля

    День архітектури України

    Сьогодні, 1 липня, наша дивовижна країна святкує День Архітектури України. Редакція Royal Design вітає зі святом наших читачів та усіх тих, хто присвятив своє життя архітектурній справі, яка зародилась тисячі років тому і стала для усіх людей світу мистецтвом, у якому ми живемо.

    Архітектура України є однією з найбагатших скарбів світу. Вона є проявом вічної класики, краси та стриманості. Вона надихає сучасних архітекторів на нові шедеври і надає можливість майбутнім поколінням вивчати історію не лише нашої країни, а й усього світу, тому що багато відомих архітектурних пам'яток України були спроектовані іноземними майстрами. 

    Архітектура України почала розвиватися ще в 9 столітті, в епоху Київської Русі. Будівлі цього періоду були побудовані з дерева і налічували собою церкви, фортеці і палаци. Пиломатеріали розміщувалися в горизонтальних секціях з шатровим дахом, забезпечуючи основу для подальшого будівництва. Приклад житлового будинку в такому стилі можна побачити в Чернігові. Приблизно в той самий час, в Київській Русі почав укорінюватися візантійський стиль. Обидва архітектурних стилі вплинули один на одного.

    З 12 по 15 століття в населених районах будувались оборонні споруди, такі як замки, фортеці та монастирі, що охоронялися. Декоративні візерунки видно на масивних стінах будівель у вигляді червоної цегляної плахти. Укріплені монастирі дуже нагадували замки, так як вони буди надзвичайно підготовлені для захисту від нападу.

    Між 16 і 17 століттями в Україні виникла нова форма архітектури - Ренесанс. Це добре видно в архітектурі магічного міста Лева. Стиль Ренесансу значно розвинув український стиль бароко, зявдяки чому зародилася українська форма барокової архітектури. Протягом 18 століття в архітектурі України стали використовуватися штукатурні роботи. У той час на перший план вийшов класицизм, було побудовано більше громадських будинків і палаців.

    А от архітектура України кінця 1800-х і початку 1900-х років прийняла на себе безліч стилів, таких як модерн, неокласицизм, неоготика і мавританський, що розвивалися, видозмінювалися і викорінювали один одного аж до тих пір, як настав наш час. 

    Час архітектурних пам'яток, шанування класики, сучасного архітектурного проектування та творення нового виду інноваційної архітектури, що колись у майбутньому будуть називати вічною класикою.

    Так, архітектура України неповторна і вона налічує безліч злетів та падінь, тисячі років становлення, багато професіоналів своєї справи, які вклали свій внесок у розвиток архітектурного феномену нашої держави, і, насамперед, - час, що творив історію. А саме він є найголовнішим рушієм будь-якого розвитку. Саме час подарував нам такий архітектурний обрій, яким ми звикли бачити його щодня і саме люди, що вклали свій час колись, або прямо зараз, заслуговують на величезну шану та подяку.

    Редакція Royal Design надзвичайно вдячна усім архітекторам світу, які у різні часи будували теперішні архітектурні пам'ятки України, нашим співвітчизникам, що проектували і проектують майбутнє архітектури вже сьогодні і, насамперед, вам, любі читачі, за те, що ви читаєте це і даєте нам змогу ділитися з вами найкращим, найрозкішнішим та найцікавішим у світі архітектури, дизайну та розкішного способу життя. Сьогодні, ми вшануємо архітектурні перлини України та розповімо вам про найпотаємніші секрети, що колись були пов'язані з ними. 

    Зі святом, друзі! З Днем Архітектури України!

    Одеський національний академічний театр опери та балету

    Архітектори: Бюро Фельнер & Гельмер, Герман Готліб Хелмер

    Розпочинає цю святкову статтю один з найстаріших театрів світу, який поєднав у собі мистецтво, розкіш та вишуканість. Одеський національний академічний театр опери та балету став поєднання декількох стилів: від елементів класичного і віденського Бароко, італійського Ренесансу і до рококо - стильове рішення архітектури та інтер'єрів гармонійно поєднуються між собою.

    Три поверхи неймовірного витвору мистецтва вражають глядачів, туристів та навіть самих одеситів своїми прикрашеними балконами, що увінчані Тосканськими ордерами. Ажурні деталі фасадів, світлі колористичні рішення та склепінчасті виступи і входи, з портиками і куполоподібним вертикальним завершенням будівлі на даху, перетворюють театр у щось нетутешнє, чия конструкція вирує над землею. 

    Вишуканість будівлі підкреслює ряд скульптур, які відображають головну покровительку театру - Мельпомену, що знаходиться в колісниці та рухається за допомогою пантер. Усі скульптури, що оточують будівлю та займають площу фасадів, символізують щось особливе, пов'язане з театром, музикою або танцями: музика Орфей, танцювальна муза Терпсихора та римські написи, що датують початок та кінець будівництва. 

    Секретним символом, який схований на фронтоні будівлі між римських цифр, є рядок з написом "ardebat anno", що символізує пожежу 1925 року. Після - вказаний рядок за датою та словом «restitutum», що говорить про те, що будівлю було реставровано.

    Сама будівля налічує безліч таємниць та таємничих прихованих деталей, що втілені за допомогою скульптур, бюстів великих авторів, ліпнини з втіленням двох головних протистоянь театру та різноманітних шпаклівок, якій немає аналогів навіть між собою. Аби розгледіти їх всі, та зрозуміти, що вони символізують, або приховують, редакція Royal Design рекомендує не відкладати туристичний візит до Одеси на майбутнє та вирушити на зустріч із театром прямо зараз. Саме так ви відчуєте неймовірну атмосферу театрального мистецтва, що вирує у стінах архітектурної пам'ятки України, та матимете найкращу згоду пізнати усі її таємниці.

    Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича

    Архітектор: Йосиф Главка

    Мрієте потрапити у Hogwarts, але не знаєте, як це втілити без використання чарів за її межами? Тоді ви вчинили правильно, адже ми, у Royal Design, знайшли для вас саме ту школу чарів та чаклунства, в яку можна потрапити не лише через платформу 9 і 3/4. Для цього вам буде потрібен лише квиток на потяг, чи автобус до Чернівців.

    Саме у Чернівцях розташувався український Hogwarts, що насправді є Чернівецьким національним університетом ім. Юрія Федьковича. 

    Чернівецький Національний університет у Західній Україні нагадує місцевим жителям про Гоґвортс - школа, в якій навчався Гаррі Поттер.
    Спочатку він був спроектований чеським архітектором Йозефом Главкою в 1860-х роках, як резиденція митрополитів Буковинських і Далмації, а сьогодні - це один з найкрасивіших і найвідоміших університетів України, виконаний у стилі романської та візантійської архітектури, що прикрашений мотивами українського народного мистецтва.

    Сьогодні в Університеті функціонує 2 інститути: Інститут біології, хімії та біоресурсів та Інститут фізико-технічних і комп’ютерних наук, 11 факультетів: географічний, економічний, іноземних мов, історії, політології та міжнародних відносин, архітектури, будівництва та декоративно-прикладного мистецтва, педагогіки, психології та соціальної роботи, математики та інформатики, філологічний, філософсько-теологічний, факультет фізичної культури та здоров'я людини, юридичний; коледж.

    Це не просто університет - це цілий квартал, невеличке місто у місті, немов власний світ, яке налічує багато різноманітних будівель, садів, функціональних зон і навіть власний величезний дендпропарк, з унікальними місцевими карпатськими рослинами.

    Хай там як, але неймовірна архітектура резиденцій від чеського архітектора, що стала університетом і навіть була внесена у всесвітню спадщину ЮНЕСКО, однозначно надихає на навчання, творчість і великі звершення, що, можливо, відбудуться не без використання магії за межами Гогвортсу. Але ж, ми з вами нікому не розкажемо, чи не так? 

    Воронцовський палац, Алушта

    Автор проекту: Едвард Блор

    Цей архітектурний пам'ятник романтизму є однією з найбільш блискучих перлин українського півострова Крим. Створений людьми в тандемі з природою, Воронцовський Палац вже майже два століття вражає гостей своїм оригінальним, класичним та вишуканим виглядом.

    Збудований в середині 19 століття як літня резиденція графа Михайла Воронцова, він був зведений з місцевого каменю діабазу, відомого своєю твердістю. Палац був спроектований придворним архітектором королеви Вікторії Едвардом Блором, який вже проявив свій талант в проектуванні Букінгемського палацу в Лондоні і шотландського замку Вальтера Скотта.

    Як і планувалося, будівлі палацового комплексу відповідають гірським вершинам навколишнього середовища Алушти, в якій і розташований цей неймовірно красивий палац. Це створює ілюзію того, що вежі і краї палацу повторюють обриси Ай-Петрі, гармонійно зливаючись з ландшафтом. Можна простежити розвиток середньовічної архітектури лише поглянувши на Воронцовський Палац!

    Північний фасад, виконаний в стилі Тюдорів, був натхненний англійською готичною архітектурою і нагадує грізні замки британських аристократів XVI століття. А південний фасад, звернений до Чорного моря, ілюструє етичний стиль, та, варто підкреслити, виглядає святково і дуже розкішним, завдяки своєму оздобленню. Перед палацом розкинулася левова тераса, з якої спускаються парадні сходи. Його охороняють шість білих мармурових левів, створених італійським скульптором Боннані.

    Інтер'єр Воронцовського Палацу вражає не менше, ніж його зовнішній вигляд. Основні номери оформлені в індивідуальному стилі. Вони обставлені меблями з дуба та червоного дерева, прикрашені вигадливою різьбою та ліпниною, а стіни прикрашені роботами відомих англійських, французьких та італійських художників. Варто згадати, що кожна кімната палацу оформлена в абсолютно різних стилях. Так, в блакитній кімнаті, кожна деталь настінної ліпнини, що була виконана повністю вручну, жодного разу не повторюється, усі візерунки на стінах є унікальним витвором мистецтва.

    Але головною окрасою палацу є красивий зимовий сад зі статуями сім'ї Воронцових та копіями скульптур стародавніх художників. Особливу увагу привертає Воронцовський Парк біля палацу. Це прекрасний зразок садово-паркового мистецтва. На території 40 га, його творці зібрали мальовничі алеї та галявини, озера і системи водоспадів, екзотичні дерева і рослини, які залишаються зеленими цілий рік.

    Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької

    Архітектор: Зиґмунт Ґорґолевський

    Неможливо говорити про архітектуру України і не згадати про місто Лева, історичну частину якого можна повністю внести у список найкращих архітектурних ансамблів світу. Саме заради архітектури тисячі туристів щодня відвідують Львів і не можуть повірити у те, що бачать власними очима. У те, що відчувають, дивлячись на неймовірну атмосферу цього дивовижного міста.

    Але найголовнішою будівлею міста, що розташувалась у самому центрі, є Львівський оперний театр.

    Багато європейських театрів можуть похвалитися неординарною історією будівництва, але Львівський оперний театр унікальний тим, що побудований на вершині річки. Річка Полтва тече під сценою і продовжується через центр глибоко під асфальтом (що, без сумніву, є джерелом багатьох провалів сцени, які, як правило, напрочуд лякають іноземних відвідувачів).

    До кінця 19 століття Львів був містом, що швидко зростає, і, як і інші дворянські центри, жадав театрів європейського класу. Проект був виставлений на тендер і багато провідних європейських архітекторів одразу ж подали свої заявки з бажанням взяти участь у проектування такої будівлі. Тим, хто витягнув щасливий білет, став саме польський архітектор Зигмунт Горголевський - дизайнер Берлінського мосту Кайзера Вільгельма, Дрезденської галереї Gemäldegalerie і Віденської державної опери.

    Він запропонував радикальну, зовсім неочікувану для громадськості, інтригуючу ідею засипати річку під оперою. У його плани також входило використання бетонного фундаменту, що було запропоновано вперше для Європи. З оптимістичними настроєм, містобудівники погодилися і Оперний театр був завершений в 1900 році.

    Авжеж, за усіма законами всесвітньої рівноваги, будівля почала тонути відразу, але дивовижним чином осіла в наступні десятиліття. Вважається, що не врахувавши цей недолік та дізнавшись про цей прикрий випадок, Горголевський впав у депресію, що призвело до легендарної спроби самогубства і можливої смерті від хвороби серця.

    Офіційні вступні виступи включали балет, оперу-драму і комедію.

    Так чи інакше, але зараз є величезний колектив професіоналів, що кличуть Львівський театр - будинком: симфонічний оркестр, понад 40 оперних солістів світового рівня, хор і балетна трупа.

    Приголомшливий головний фасад будівлі широко визнаний в Україні, завдяки чому і зображений на емблемі міста, а також на 20-гривневій купюрі. Так-так, саме звідти ви його і знаєте.

    Костел святого Миколая, Київ

    Архітектори: С. В. Валовський, Владислав Городецький

    І останнім у нашому віртуальному екскурсі архітектурою України, але не останнім взагалі, стає будівля Костелу Святого Миколая в столиці України Києві.

    Римсько-католицький собор в самому центрі Києва є унікальним витвором творчості українського архітектора Владислава Городецького, ім'я котрого стоїть на одному рівні з такими українськими легендами, як Тарас Шевченко, Андрій Шевченко та Карпенко-Карий.

    Це будівля, яка немов простягається у небо двома стрункими вежами - є однією з найнезвичніших і найкрасивіших будівель старого Києва. Зведений у нетиповому для української столиці неоготичному стилі, Костел помітно виділяється на тлі інших будівель у центрі міста і неминуче вражає киян, та гостей столиці.

    Потреба в Римсько-католицькій церкві в Києві виникла ще в кінці 19 століття. У той час у місті проживало 40 тисяч католиків, і був лише один католицький храм - Олександрівський Собор, збудований у 1842 році і здатний вмістити одразу тисячу вірян. Але згодом, представники католицької громади Києва звернулися до міської влади з проханням виділити кошти на будівництво другого собору.

    У 1909 році в столиці було побудовано надзвичайно красивий Нікольський Римо-католицький Собор. Його будівництво велося під чуйним керівництвом відомого місцевого архітектора Владислава Городецького, автора фантастичних та загадкових будівель Києва, серед котрих також дивний, але дивовижний Будинок з Химерами. Побудована в готичному стилі, церква увібрала в себе кращі риси цього вишуканого стилю: легкість і витонченість пропорцій, гострі шпилі, ажурні стрілчасті вікна.

    Найбільш прикрашений - західний фасад Костелу, де розташовані три вхідних портали, прикрашені барельєфами на релігійну тематику. Традиційне для готичних соборів вітражне рожеве вікно, з багатою ліпниною, розташоване над головним входом.

    У бічних галереях храму розміщені герби родин польських магнатів, які допомагали в будівництві Католицької Церкви.

    Як і більшість будівель Городецького, римо-католицький Костел Святого Миколая надзвичайно загадковий і навіть містичний.

    Наприклад, для того, щоб відлякати злого духа, архітектор помістив на фасади грифонів - міфічних крилатих істот з левиним тілом і орлиною головою на стінах церкви, а також крихітних ящірок в щілини будівлі.

    Але, попри те, що він був побудований за бажанням київських католиків та, власне, саме для них, храм недовго служив католикам: у 1930-ті роки його закрили, а потім розграбували. Під час Другої Світової Війни костел був сильно зруйнований, але після війни будівлю частково реставрували і використовували в якості складу. Капітальна реконструкція відбулася лише в 1978 році, коли було прийнято рішення перетворити його в Національний будинок органної та камерної музики України, який й досі знаходиться у стінах колишнього Римсько-Католицького Собору.

    Якщо ви ніколи не відвідували містичний костел, побоюючись легенд, що йому приписують, а лише фотографували його для соціальних мереж, ви можете спокійно насолоджуватись його мовчазною красою, сидячи навпроти будівлі у бізнес-центрі, де знаходяться безліч кав'ярень, і споглядати на архітектурну спадщину українського архітектора за філіжанкою ароматної кави.

    Це була коротка, швидка, але неймовірна подорож архітектурою України. Редакція Royal Design ще раз вітає вас з Днем Архітектури та бажає усім творчої наснаги, нових проектів та незабутніх подорожей усім світом, аби врешті зрозуміти, що немає кращого місця, за власний дім.

    А розповідати про архітектуру України ми будемо й надалі, адже вона - неповторна.

    Зі святом!

    Источник:

    Новое на сайте
    Share