23 ноября

    Річку Почайну у Києві піднімають на поверхню

    У Києві нарешті почались активні роботи з підняттям річки Почайни на поверхню. До цього вона була законсервована колекторними тунелями глибоко під землею. Крім цього, на березі річки буде створений парк. Українських проектувальників консультували спеціалісти та інженери з Сеула, які раніше так само врятували річку Чон-гі-чун, яка була схована під автомобільною магістраллю. Яким чином вдалось виграти в боротьбі за екологію столиці, спробуємо зараз з’ясувати.

    Як все починалось

    Оглядаючись назад, варто зауважити, що водойма зникла з мапи міста у 1930-х роках, але у 2016 році активістка Анабелла Моріна зробила неможливе – рятуючи природу від забудовників, домоглась того, щоб врятувати річку, піднявши її на поверхню. Після п’яти років бюрократичної тяганини, річку все ж таки почали звільняти з бетонного полону підземного колектора. І вже навесні 2022 року жителі столиці отримають нову рекреаційну зону на березі річки Почайни.

    Вважається, що саме у водах Почайни у 988 році князь Володимир хрестив Київську Русь. На думку істориків, це відбувалось у місці її вливання в Дніпро, де зараз розташований пам’ятник Магдебурзькому праву поряд з Поштовою площею. Річка завжди була повноводною, адже кожної весни вона повністю була заповнена водою. У XVIII столітті течія Дніпра розмила косу, яка відділяла дві річки і поглинула частину Почайни. А з кінця XIX століття водойма почала поступово пересихати через зведення нової гавані і промзони на Подолі. У 30-х роках Почайну частково засипали, щоб прокласти залізничне сполучення зі станціями Петрівка та Оболонь. Саме у цей період річка зникла з мапи Києва. Остаточним ударом по річці було зведення житлового масиву Оболонь у 60-70-х роках, після чого річку перетворили на систему озер Опечень, які з’єднувались підземним колектором.

    У 2015 році киянка Анабелла Моріна випадково натрапила на озеро Йорданське, що поряд з її домом. Це озеро планували засипати аби звести на його місці автосалон. В цей момент жінка почала шукати інформацію про озеро та з’ясувала що воно утворилось з колишньої річки Почайни і почала боротися за те, аби водойма продовжила своє існування, а озеро не засипали.

    Активісти розробили проєкт і концепцію, та почали просувати ідею у КМДА. Анабелла створила для Почайни сторінку на Вікіпедії, почала вести Фейсбук-сторінку, намагаючись згуртувати спільноту, а також підготувала петицію.Кульмінацією боротьби став захист Почайни від ухвалення Київрадою детального плану території (ДПТ) у 2016 році, який би остаточно поховав річку разом з потенційним парком. Протягом трьох місяців Анабелла щодня приходила під стіни Київради, аби не допустити ухвалення ДПТ. Тоді до неї приєднався партнер в усіх подальших операціях з порятунку річки — депутат Київради Костянтин Богатов. В результаті, ДПТ було змінено з урахуванням збереження річки Почайни.

    Анабелла переконує, що з юридичної точки зору такого поняття, як технічна водойма – не існує. За часів СРСР очищення зливової каналізації відбувалося лише перед тим, як вода потрапляла у Дніпро. Очищення стоків у Європі відбувається інакше: фільтри встановлено вже у зливній каналізації, далі воду очищають вдруге перед маленькою водоймою та ще раз перед великою.

    У 2017 році ділянка річкового русла набула статусу рекреаційної зони, а за кілька місяців був проведений Всеукраїнський конкурс на створення парку Почайна. Авторами концепції нового парку стала команда архітекторів із NEXT SPACE architectural team — Валентин Уваров, Віталій Ткач і Дмитро Казаков. Парк займатиме 10 гектарів вздовж річки Почайна до затоки Вовкувата між проспектом Степана Бандери та вулицею Електриків.

    Яка ситуація на даний момент

    Проект парку був розроблений досить швидко і його будівництво мало розпочатися у 2020 році, але з ревіталізацією річки справи просувались складніше. За словами Анабелли, розрахунок щодо роботи гідротехніків прораховувався за кожен метр водойми, який був визволений з колектора. Згідно плану бетонні відкоси на деяких ділянках залишаться, це кілька десятків метрів біля проспекту Бандери. Проте, далі бетон буде замінено габіонами, а вже після цієї ділянки буде вільне природне русло.

    Згідно плану Почайну мали б звільнити від 900 тонн бетону, але по факту приберуть лише 700 тонн, адже решту з технічних причин прийдеться залишити. Крім цього, паралельно ведуться роботи з будівництва парку та ревіталізації Почайни. Робота буде проходити у три етапи:

    • перша –  від проспекту Бандери до шлюзу недалеко від вулиці Вербової

    • друга – від шлюзу і до Набережно-Рибальської вулиці 

    • третя – дніпровська затока Вовкувата, де парк з’єднається із парком Наталка

    Як було згадано раніше, проектувальників консультували інженери з Сеула. Їхньою основною рекомендацією було розділити план робіт на частини і втілювати їх поетапно, що й було зроблено. Активістка зізналась, що якби було все необхідне фінансування, роботи зайняли би рік-півтора, а оскільки зараз виділено кошти лише на першу чергу будівництва, на завершення проекту потрібно приблизно три роки. Проте, першу чергу планують завершити навесні. Підрядником виступає ТОВ «Княжна Либідь».

    На проект кошти виділила лише Київрада, хоча активісти пропонували забудовнику сусіднього ЖК «Boston» від SAGA Development профінансувати хоча би невелику ділянку. Забудовник наче був не проти, але до справи так і не дійшло. На реалізацію паркової зони було виділено більше 43 мільйонів гривень, а гідротехнічної – 40 мільйонів.

    На даний момент річку звільняють від бетону, формують русло, розчищають берег і прокладаються доріжки, а навесні висаджуватимуть дерева та кущі замість чагарників. Варто зауважити, що річка Почайна замикає зелено-водне коло на Оболоні. Якби всі озера Почайни були доглянуті, всі канали були підняті на поверхню і між озерами існував зелений коридор, тоді життя у столиці стало набагато комфортнішим.

    Источник:

    Новое на сайте
    Share