10 ноября

    Новий проєкт «ENFANT TERRIBLE» художника Юрія Сивирина

    Львівська національна галерея мистецтв імені Б. Г. Возницького в партнерстві з Bereznitsky Art Foundation презентують новий проєкт «ENFANT TERRIBLE» київського художника Юрія Сивирина.

    h


    Юрій Сивирин — талановитий художник із впізнаваним почерком, особливою ідеологією і концепцією. Його твори є прикладом протидії фрагментарного мислення, що віддзеркалює заміну живої реальності на цифрову. 

    Свій голос художник проявляє через живопис. Протагоністами його творів стають виокремлені з безлічі контекстів герої і сюжети.

    З творчим доробком Юрія Сивирина (художника, інсталятора, відеоартиста) знайомі як в Україні, так і за кордоном, митець реалізував чимало персональних виставок. Його живопис експонувався в Одеському художньому музеї, Національному музеї «Київська картинна галерея» (двічі), в Одеському музеї сучасного мистецтва, Bereznitsky Art Foundation (BAF) та в Мистецькому Арсеналі в Києві. Художник брав участь в основних і паралельних проєктах Kyiv Art Week, у проєктах Burn Babylon (ГогольFest) та «Медіазалежність» у Національному центрі «Український дім».
    Роботи Юрія Сивирина представлені у відомих колекціях Одеського художнього музею, Національного музею «Київська картинна галерея», Музею сучасного мистецтва Одеси та в приватних колекціях членів Клубу колекціонерів сучасного мистецтва України, а також у збірках відомих західних і вітчизняних колекціонерів.

    Творчість Юрія Сивирина високо оцінюють як експерти, так і колеги:
    - художник Олександр Ройтбурд характеризує творчість Сивирина наступним чином: «Митець запрошує до прогулянок метафізичними просторами власного і колективного безсвідомого»;
    - Людмила Березницька (кураторка) зазначає: «Юрій Сивирин намагається називати речі своїми іменами і цим оголює рани. «Що є час?» — головне питання, яке хвилює автора»;
    - Тарас Возняк (генеральний директор Львівської національної галереї мистецтв імені Б. Г. Возницького) окреслює художні практики Юрія Сивирина в такий спосіб: «…його живопис присмерковий… або позерськи сутінковий, як це завжди модно в часи покинутості і декадансу? Але так не виглядає. В нього майже немає дітвацької бравури. Його сутінки не нав’язливі, не такі театральні, як часто бачимо. Здається, що вони таки справжні…»;
    - Вікторія Бурлака (мистецтвознавиця і кураторка) наголошує: «Створюючи багатоголових медійних двійників, Сивирин робить те, що прийнято називати «деконструкцією» класичних творів»;
    - один із корифеїв та лідерів української Нової хвилі в мистецтві Арсен Савадов пише про Сивирина: «Я бачу його нову поетику — він зміг би зайняти місце серед кращих нових молодих поетів покоління...».

    «Юрій Сивирин намагається називати речі своїми іменами і цим оголює рани. «Що є час?» — головне питання, яке хвилює автора»; - Людмила Березницька (кураторка) 

    «Enfant terrible»

    Назва проєкту «Enfant terrible» відсилає до книги Жана Кокто та однойменної опери Філіпа Ґласса.

    Кураторки зійшлися на думці, що серія інтерпретованих інфант Веласкеса і пристрасть художника до моторошних деталей стають провідниками глядача у глибинний сенс його творів. Олена Субач (кураторка) зазначає: «Варіативно повторювані образи закручуються і закручуються, вводячи глядача в транс. Глядач мовби опиняється в реальності митця, приймаючи її достовірність. Ця реальність із нематеріальних образів поступово набирає ваги, і те, що спочатку видавалося туманом, проявляється як пластична матерія твору».

    Проєкт «Enfant terrible» складається з трьох самостійних сюжетів:

    Ватиканська лінія навіяна естетикою Паоло Соррентіно. У даному контексті Юрія Сивирина цікавить проєкція людини, що перебуває на межі культури і природи, культури і цивілізації. Відповідь дає картина «Спостерігання», базована на глибинній естетиці фільму «Новий папа», де на першому плані хірурги готуються до операції, а на другому — чатує клір. Робота написана в січні і вперше з’явилася на ретроспективній виставці Юрія Сивирина в BAF у лютому 2020 року. Вже в березні світ увійшов у добу пандемії. У роботі «Спостерігання» зафіксовано стан передчуття неминучої катастрофи.

     Другий сюжет — інфанти — розгортається під впливом самодостатньої краси і майстерності Веласкеса. Відповідаючи на питання «чому саме Веласкес», Юрій пояснює: «Бо майстерно і красиво... Мені захотілося пройти паралельним шляхом із Веласкесом і спробувати відчути так, як він відчував, працюючи над «Менінами».

    Третя частина — проміжні роботи Юрія, що виконані на фотопапері. Вони не проєктують осмисленої філософії, а є радше інтроспекцією рефлексивних переживань художника щодо психоемоційних станів розкутості, тривоги, агресії й рівноваги.

    Кураторки виставки: Людмила Березницька (Київ), Олена Субач (Львів).

    Додаткова інформація про виставку:
    сlv.artgallery.promo@gmail.com
    bereznitskyartfoundation@gmail.com

    Про Bereznitsky Art Foundation:
    http://bereznitsky.com
    https://www.facebook.com/BereznitskyArtFoundation/

     

     

     

    Источник:

    http://bereznitsky.com
    Еще из раздела
    Еще из раздела
    Новое на сайте
    Share